Під час відвідування виставок ми часто прагнемо «зрозуміти» сучасне мистецтво. Значною мірою тоді, коли йдеться про абстрактний живопис. Утім львівський художник Ігор Янович акцентує увагу на тому, що мистецтво в першу чергу має справу не з розумом, а відчуттями. Мистецтво требане розуміти, а переживати.

Як нефігуративний живописець, Янович близький до американського абстрактного експресіонізму і повоєнної європейської абстракці. Він так само створює образи чуттєвого, внутрішнього, суб'єктивного світу на полотні, використовуючи нетипові для класичного живопису матеріали — цемент, пісок, будівельні фарби тощо. Втім у своїй практиці керується умовами зовсім іншого контексту.

Проекти Яновича — постійний вихід абстракці на непередбачувані суміжні територі. Так, говорячи про неправильну форму, художник показував свої роботи поруч з сакральною дерев'яною скульптурою, або доповнював серію про плин матері фотографіями. Янович ніби перевіряє нефігуративний живопис на здатність вступати у взаємодію, не замикатись у площині полотна, а породжувати нові форми присутності і переживань.

«Хоча сучасне мистецтво нівелює минуле, як би ми не відгороджувались від нього, зв'язки все одно існують. Я не бачу небезпеки у минулому для себе. Адже ми не виростаємо з нічого. Як у космосі — він увесь пронизаний струнами. Це є і в мистецтві», — каже Янович.

При цьому у художній практиці його погляд не є ретроспективним. Діалог з минулим відбувається якнайкраще тоді, коли художник виходить на вулицю сучасного міста.

В проекті «Контекст», роботи з якого представлені на виставці «Шлях Енея», звернення до минулого набуває форми подорожі. У 2009 році, разом з фотографом Марією Биковою і куратором Павлом Гудімовим, Янович взяв кілька робіт з майстерні, аби вперше інтегрувати їх у міський простір. Колись вулиці впливали на художника своїм станом і атмосферою, тепер роботи художника опинились назовні. Цим жестом він створює нові виміри, як для творів мистецтва, так і для середовища. Спроба подивитися на те, що відбудеться у цьому поєднанні, виросла в серію прогулянок і поїздок містами, населеними і покинутими — Львовом, Прип'яттю і Києвом.

На ринкових площах, у полишених після чорнобильської катастрофи школах, на кладовищі, на стіні кафе при дорозі, живописні твори «Контексту» оприявнюють те, що міський простір є одночасно і нагальним, і минулим.

Зафіксовані на фотографіях, ці ситуаці демонструють, як на зіткненні внутрішнього і зовнішнього можна більш інтенсивно пережити сьогоденне у його бутті сам-на-сам з минулим.
Борис Філоненко
«Контекст», Ігор Янович
Фотографії робіт в експозиції: Ivan Avdeenko Photography
Митець
Ігор Янович
Ігор Янович - художник-нефігуративіст, що живе та працює у Львові.

Фото: yagallery.com